Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (27) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Вікман Я$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Васильєв Л. Я. Можливі аспекти впливу спеціального лікування на появу других пухлин у онкологічних хворих [Електронний ресурс] / Л. Я. Васильєв, Є. Б. Радзішевська, Я. Е. Вікман, О. М. Тарасова, А. М. Насонова, І. М. Пономарьов, С. В. Шутов, О. М. Сухіна // Український радіологічний журнал. - 2013. - Т. 21, Вип. 4. - С. 427-434. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2013_21_4_10 Мета роботи - з'ясування можливих аспектів впливу спеціального лікування на появу других пухлин (ДП) за допомогою методів статистичної обробки масивів електронних даних катамнезу онкологічних хворих, що лікувалися у клініці ДУ "Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України". Проаналізовано вибірку, яка містила 322 формалізовані історії хвороби з детальним описом проведеного лікування. Вибірка розподілялася на такі групи: ДП (основна група - хворі, які мали віддаленими наслідками лікування ДП); метастатичні пухлини (МП) (група позитивного контролю - хворі, які мали віддаленими наслідками МП); без наслідків (БН) - хворі, які не мали негативних наслідків лікування. Використано методи пошуку прихованих знань і методи непараметричної статистики за допомогою статистичного середовища Statistica та програми DataMining. Дослідження проведено шляхом порівняння групи ДП із групами МП і БН. Основними напрямками пошуку відмінностей між групами були характеристики хірургічного, променевого та хемолікування. Вірогідно встановлено, що гемотрансфузії під час хірургічного лікування підвищують ризик появи других пухлин. На тлі відсутності різниці між кількістю курсів променевого лікування, група хворих із ДП характеризувалася більшою осередковою дозою на кожній ділянці опромінення за меншої загальної кількості таких ділянок. Для хворих цієї групи, якщо першою нозологією був рак грудної залози, типовим є опромінення ділянки регіонарних лімфовузлів, а не післяопераційного поля. Хворі на другі раки мали менш тривалий, але більш токсичний курс хемотерапії та часто лікувалися алкілувальними агентами (особливо, комплексними сполуками платини). Характерним для них було використання інгібіторів мітозу (віналкалоїдів) і відсутність антибіотиків у схемах лікування. Використання спеціальних прийомів обробки катамнестичних даних онкологічних хворих надало можливість виявити вплив деяких чинників хірургічного лікування, хемолікування та променевої терапії на появу вторинних пухлин у майбутньому. | ||
| 2. |
Вікман Я. Е. Порівняльна оцінка інформативності ультразвукової діагностики та комп'ютерної томографії в оцінці морфофункціонального стану печінки при комплексному лікуванні раку грудної залози [Електронний ресурс] / Я. Е. Вікман, Ю. Я. Федуленкова // Український радіологічний журнал. - 2013. - Т. 21, Вип. 3. - С. 301-305. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2013_21_3_8 Мета роботи - порівняти інформативність комп'ютерної томографії (КТ) та ультразвукового дослідження (УЗД) у виявленні ранніх ознак дифузної патології печінки у хворих на рак грудної залози (РГЗ) для контролю та корекції проведення курсу хемотерапії. Проаналізовано 120 історій хвороби жінок, хворих на РГЗ, віком 24 - 75 років, які проходили комплексне лікування. До групи контролю ввійшли 30 практично здорових жінок без захворювань печінки та органів черевної порожнини. Всі пацієнтки були обстежені клінічно, а також за допомогою КТ із контрастуванням та УЗД до та після курсу хемотерапії. Проводили УЗ-дослідження мультичастотним датчиком за стандартними зрізами з використанням кольорового, енергетичного та імпульсного доплера; враховували положення, розміри, контури, ехоструктуру, ехогенність, взаємовідношення внутрішніх структур, розташування магістральних судин. У ході КТ-досліджень оцінено положення, розміри, контури, структуру, щільність тканини, взаєморозташування органів. Проведено порівняння результатів дослідження печінки за допомогою УЗД і КТ із контрастуванням та їх діагностичної цінності у випадку виявлення ранніх ознак дифузної патології печінки. Найбільш ефективним виявилося застосування УЗД з використанням імпульсного доплера. Встановлено, що і КТ, і УЗД надають можливість охарактеризувати морфофункціональний стан печінки за патологічних умов, але тільки ультразвуковий метод уможливлює визначення швидкості портального кровотоку в реальному масштабі часу, що є вирішальним для діагностики ранніх проявів хронічних дифузних захворювань печінки. | ||
| 3. |
Васильєв Л. Я. Результати математичної обробки даних катамнезу про другі первинні пухлини [Електронний ресурс] / Л. Я. Васильєв, Є. Б. Радзішевська, Я. Е. Вікман, О. М. Тарасова, А. М. Насонова, І. М. Пономарьов, С. В. Шутов, О. М. Сухіна // Український радіологічний журнал. - 2014. - Т. 22, Вип. 1. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2014_22_1_5 Мета роботи - проведення математичної обробки масиву катамнестичних даних паперових історій хвороби хворих, які проходили спеціальне лікування в клініці інституту та в яких встановлено факт появи метахронних пухлин різних нозологічних форм з метою вилучення додаткової інформації про вторинний канцерогенез. Відібрано та конвертовано в електронну форму історії хвороби груп хворих із другими раками та хворих із пізніми метастатичними пухлинами, що проходили лікування на базі клініки ДУ "ІМР ім. С. П. Григор'єва НАМН України" протягом 1980 - 2003 рр. Проведено первинний статистичний аналіз накопиченої інформації використовуючи методи непараметричної статистики за допомогою статистичного середовища Statistica. Дослідження проведено шляхом порівняння групи других пухлин (ДП) із групами метастатичних пухлин (МП) і без негативних наслідків (БН). Основними напрямками пошуку відмінностей між групами було вивчення характеристик організму-пухлиноносія та першої пухлини. Встановлено, що використання сучасних підходів до процесів одержання інформації надало можливість знайти у вже опрацьованих масивах даних нові неочевидні знання про вторинний канцерогенез. | ||
| 4. | 
Васильєв Л. Я. Використання сучасних інформаційних технологій для аналізу впливу спеціальних методів лікування на появу других пухлин [Електронний ресурс] / Л. Я. Васильєв, Є. Б. Радзішевська, Я. Е. Вікман, A. С. Солодовніков // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2014. - № 2. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2014_2_14 | ||
| 5. |
Васильєв Л. Я. Математичний аналіз результатів лікування онкологічних хворих з огляду на можливий канцерогенний ефект хіміолікування та появу метахронних пухлин [Електронний ресурс] / Л. Я. Васильєв, Є. Б. Радзішевська, Я. Е. Вікман, А. М. Насонова // Український радіологічний журнал. - 2015. - Т. 23, вип. 1. - С. 40-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2015_23_1_9 Мета роботи - з'ясувати можливість канцерогенної дії хіміотерапії на тлі одного курсу променевої терапії. Для виконання роботи використано електронну базу даних, яка містить інформацію з 501 історії хвороби (194 історії хвороби пацієнтів, у яких після проведеного лікування виникли другі пухлини (група ДП) через 3 і більше років; 157 випадків групи позитивного контролю - пацієнти, у яких не з'явилися ДП, але утворилися метастатичні пухлини (група МП) і 150 пацієнтів без негативних наслідків (група БН) протягом більше 5 років). Перед безпосереднім аналізом результатів терапії проаналізовано дані з урахуванням стадії, морфології, локалізації та клінічного перебігу першої пухлини (ПП), клініко-лабораторних даних щодо стану організму-носія та інших характеристик ПП і факторів, що використовувалися з метою її позбавлення. Дослідження проведено шляхом порівняння означених даних між групами хворих з ДП, пізніми СП та у хворих без негативних наслідків після лікування ПП. Вірогідно більша кількість пацієнтів БН через 5 і більше років після проведеного спеціального лікування мали у схемі хіміолікування неоад'ювантну терапію. Крім того, у хворих цієї групи під час лікування хіміопрепаратами ПП спостерігалися більш тяжкі ураження системи крові. До того ж препарати, якими лікували хворих цієї групи, мали більш високий еметогенний потенціал. Доведено, що використання протипухлинних антибіотиків знижує ймовірність виникнення ДП майже в півтора рази, при цьому більш успішним було лікування за схемою "CAF" у порівнянні з "CAMF". Можливо, це свідчить про канцерогенну дію метотрексатів.З'ясовано, що серед схем хіміолікування, які не містять антрациклінів, найбільш успішними слід вважати наслідки лікування за схемою "F + лейковорин". Дію антрациклінів підсилюють препарати платини: шанс появи других раків під час хіміолікування без платини становить 0,58, без протипухлинних антибіотиків - 1,16, без обох груп препаратів - 1,88. | ||
| 6. |
Астап’єва О. М. Досвід навчання студентів з питань ядерної медицини в умовах вищої школи [Електронний ресурс] / О. М. Астап’єва, Я. Е. Вікман, О. І. Паскевич, М. Є. Слабодчиков // Український радіологічний журнал. - 2015. - Т. 23, вип. 2. - С. 180-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2015_23_2_54 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |